Сказания, мифы, народное творчество.
		Наверх

Загадки.

Сборник 3.

сборн.	номер	этн. (совр.)	источн.
зг3	01	укр.	[67]	Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок (небо и звёзды).
зг3	02	укр.	[67]	Торох, торох, розсипався горох, Почало світати — нема що збирати (небо и звёзды).
зг3	03	укр.	[67]	Серед двора-двора лежить червона сковорода (месяц на небе).
зг3	04	укр.	[67]	У бабиній хатині висить хліба скибина, Собаки гавкають — не можуть дістати (месяц на небе).
зг3	05	укр.	[67]	Голуба хустина, жовтий клубок; По хустині качається, людям усміхається (небо и солнце).
зг3	06	укр.	[67]	Пішла дівчина до льоху, насипала гороху; Вернулася з льоху — нема гороху (солнце и звёзды).
зг3	07	укр.	[67]	Один баранець пасе тисячі овець (месяц и звёзды).
зг3	08	укр.	[67]	На рогожці розіслані горошки, а в середині півбублика (небо, звёзды и месяц).
зг3	09	укр.	[67]	Всі його люблять, всі його чекають, А хто подивиться — кожен скривиться (солнце).
зг3	10	укр.	[67]	Золотий пішов, а срібний прийшов (солнце и месяц).
зг3	11	укр.	[67]	Золоте сховалося, а срібне показалося (солнце и месяц).
зг3	12	укр.	[67]	Іде лісом — не шелестить. Іде водою — не плюскотить (свет, луч солнца или месяца).
зг3	13	укр.	[67]	Водою йде — не хлюпне, Очеретом — не шелесне (свет, луч солнца или месяца).
зг3	14	укр.	[67]	Іде лісом — не ковтне, Іде водою — не бовтне (свет, луч солнца или месяца).
зг3	15	укр.	[67]	Іде лісом — не тріщить, Іде водою — не хлющить, Іде до хати — на нього пси не лають (свет, луч солнца или месяца).
зг3	16	укр.	[67]	Мету-мету — не вимету; несу-несу — не винесу; пора прийде — само пропаде (свет, луч солнца или месяца).
зг3	17	укр.	[67]	Чорна корова весь світ поборола (ночь.)
зг3	18	укр.	[67]	Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном (ночь).
зг3	19	укр.	[67]	Звечора вмирає, вранці оживає (день).
зг3	20	укр.	[67]	Чорна корова всіх людей поборола, А білий віл всіх людей підвів (ночь и день).
зг3	21	укр.	[67]	Чорна корова всіх людей поборола, А біла кобила всіх зведе (ночь и день).
зг3	22	укр.	[67]	Чорна корова людей поборола, а біла підвела (ночь и день).
зг3	23	укр.	[67]	По соломі ходить, а не шелестить (тень).
зг3	24	укр.	[67]	Вранці на сажень, опівдні на п'ядень, а вечором через усе поле (тень).
зг3	25	укр.	[67]	Без сокири і дрючків ставить міст через річки (мороз).
зг3	26	укр.	[67]	Що росте догори коренем? (сосулька)
зг3	27	укр.	[67]	Впаде з неба — не розіб'ється, Впаде в воду — розпливеться (снег).
зг3	28	укр.	[67]	Скатертина біла увесь світ накрила (снег).
зг3	29	укр.	[67]	Взимку горою, а літом водою (снег).
зг3	30	укр.	[67]	Живе — лежить, помре — побіжить (снег).
зг3	31	укр.	[67]	Що приходить тихо, а відходить з шумом? (снег.)
зг3	32	укр.	[67]	Текло, текло, та й лягло під скло (вода и лёд).
зг3	33	укр.	[67]	І в огні не горить, і в воді не тоне (лёд).
зг3	34	укр.	[67]	Старий дід мости помостив, Молода прийшла — мости рознесла (мороз и весна).
зг3	35	укр.	[67]	Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється (прорубь).
зг3	36	укр.	[67]	Що без леза та без зуба Розтина міцного дуба? (молния)
зг3	37	укр.	[67]	Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків (гром).
зг3	38	укр.	[67]	Біг кінь білобокий через Дунай глибокий; Як упав — заіржав, увесь світ задрижав (гром).
зг3	39	укр.	[67]	Біг кінь білобокий понад яр глибокий; Як упав — на весь світ заіржав (гром).
зг3	40	укр.	[67]	Як сіробокий кінь заіржав, То весь світ задрижав (гром).
зг3	41	укр.	[67]	Мене просять і чекають, А як покажусь — утікають (дождь).
зг3	42	укр.	[67]	Ішов довгов'яз, у землю ув'яз, з землі всіх повиганяв (дождь и растения).
зг3	43	укр.	[67]	Сидить дід за подушками І стріляє галушками (град).
зг3	44	укр.	[67]	Сиві воли усе поле злягли (туман).
зг3	45	укр.	[67]	Сивий віл випив води повен діл (туман).
зг3	46	укр.	[67]	На долину, на поділ Ліг великий сивий віл. Надійде теля червоне — Геть того вола прогоне (туман, солнце).
зг3	47	укр.	[67]	Без очей — а сльози ллє (роса).
зг3	48	укр.	[67]	Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала, місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало (роса).
зг3	49	укр.	[67]	Червоні коромисла через річку повисли (радуга).
зг3	50	укр.	[67]	Вийшла звідкись гарна дівка, На ній стрічка-семицвітка; А де з річки воду брала, Там коромисло зламала (радуга).
зг3	51	укр.	[67]	Доки батько народився, син по світу находився (огонь и дым).
зг3	52	укр.	[67]	Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним — не знаю за ким, бо пішов туди — не знаю куди (ветер).
зг3	53	укр.	[67]	Є на світі кінь — всьому світу не вдержати (ветер).
зг3	54	укр.	[67]	Рукавом махнув, дерева нагнув (ветер).
зг3	55	укр.	[67]	Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить (река).
зг3	56	укр.	[67]	По якій дорозі півроку їздять на коні, а півроку — без коня? (по реке)
зг3	57	укр.	[67]	По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять? (по реке)
зг3	58	укр.	[67]	Сани біжать, а голоблі стоять (река и берега).
зг3	59	укр.	[67]	Воронько біжить, а оглобельки стоять (река и берега).
зг3	60	укр.	[67]	Один біжить, другий лежить, третій кланяється (вода, берег, камыш).
зг3	61	укр.	[62]	Стоїть дерево серед села - в кожній хатці по гіллячці (солнце).
зг3	62	укр.	[67]	Стоїть верба серед села, Розпустила гілля у кожне подвір'я (солнце).
зг3	63	укр.	[67]	Лежить Гася — простяглася, Як устане — неба достане (дорога).
зг3	64	укр.	[67]	Довга Настя простяглася, Якби встала, то би неба дістала (дорога).
зг3	65	укр.	[67]	Нижче трави, а вище гори (тропинка).
зг3	66	укр.	[67]	Одгадай загадочку: кину її в грядочку, нехай моя загадка лежить до весни (озимь).
зг3	67	укр.	[67]	Ноги на полі, Середина надворі, Голова на столі (корень, стебель, зерно).
зг3	68	укр.	[67]	Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (ячмень)
зг3	69	укр.	[67]	На городі молода Пишні коси розпліта, У зеленії хустинки Золоті хова зернинки (кукуруза).
зг3	70	укр.	[67]	Без рук, без ніг, А пнеться на батіг (фасоль).
зг3	71	укр.	[67]	Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла (картофель).
зг3	72	укр.	[67]	Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (капуста).
зг3	73	укр.	[67]	Сидить баба серед літа, В сто сорочок одіта (капуста).
зг3	74	укр.	[67]	Крутосто, вертосто, на йому жупанів зо сто (капуста).
зг3	75	укр.	[67]	Головата, дженджуриста, Сорочок наділа триста, А нога одна (капуста).
зг3	76	укр.	[67]	Стоїть баба, чепуриться, Бо одягла сорочок триста (капуста).
зг3	77	укр.	[67]	Зозулиста, серебриста, Сорочок наділа триста (капуста).
зг3	78	укр.	[67]	Баран у коморі, а роги надворі (свёкла).
зг3	79	укр.	[67]	Товстий Гнат — при землі не знать (свёкла).
зг3	80	укр.	[67]	А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять (огурцы).
зг3	81	укр.	[67]	Дівка в коморі, А коса надворі (морковь).
зг3	82	укр.	[67]	Стоїть дуб повен круп (мак).
зг3	83	укр.	[67]	Повна діжка жита п'ятачком накрита (мак).
зг3	84	укр.	[67]	Під одним ковпаком сімсот козаків (мак).
зг3	85	укр.	[67]	Малий малишко закинув бочку на вишку (мак).
зг3	86	укр.	[67]	Малий-малишок поніс бочку на вершок (мак).
зг3	87	укр.	[67]	Сивий кіт перевісився через пліт (тыква).
зг3	88	укр.	[67]	Без рук, без ніг, а вилізе на пліт (тыква).
зг3	89	укр.	[67]	Біг через пліт, зачепивсь та й висить (тыква).
зг3	90	укр.	[67]	Що за Мартин дереться на тин? (хмель)
зг3	91	укр.	[67]	Сімсот соколят на одній подушці сплять (подсолнечник).
зг3	92	укр.	[67]	Має шкір сім, витискає сльози всім (лук).
зг3	93	укр.	[67]	Сидить Марушка в семи кожушках; Хто її роздягає, той сльози проливає (лук).
зг3	94	укр.	[67]	Сиділа старуха в дев'ятьох кожухах; Хто побаче, той заплаче (лук).
зг3	95	укр.	[67]	Що то за голова, що лиш зуби й борода? (головка чеснока)
зг3	96	укр.	[67]	Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика (гриб).
зг3	97	укр.	[67]	Літом одягається, а на зиму одежі цурається (дерево).
зг3	98	укр.	[67]	Літом у шубі, зимою в шапці (дерево).
зг3	99	укр.	[67]	На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав (каштан).
зг3	100	укр.	[67]	Всі хлопці скинули жупани, а один хлопець не скинув жупан (лиственные деревья и сосна).
зг3	101	укр.	[67]	Все мороз поглушив, а мого цвіту й не зайняв (барвинок).
зг3	102	укр.	[67]	Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка (камыш).
зг3	103	укр.	[67]	Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш — кусається (бодяк).
зг3	104	укр.	[67]	Сама холодна, а інших припіка (крапива).
зг3	105	укр.	[67]	Зубів не має, а кусає (крапива).
зг3	106	укр.	[67]	Стоїть при дорозі на одній нозі, Хто її зрушить — плакати мусить (крапива).
зг3	107	укр.	[67]	Кинув не палку, піймав не галку, Скубу не пір'я, їм не м'ясо (рыба).
зг3	108	укр.	[67]	Швець — не швець, кравець — не кравець, Держить в роті щетинку, а в руках нож (рак).
зг3	109	укр.	[67]	Живе — то чорне, погане, А умре — то красне, рум'яне (рак).
зг3	110	укр.	[67]	В кого кам'яна сорочка? (у черепахи)
зг3	111	укр.	[67]	Двічі родиться, а раз умирає (птица).
зг3	112	укр.	[67]	Бігає Марушка у ста кожушках, Як вітер повіє, то й спина замріє (курица).
зг3	113	укр.	[67]	Має гребінь — не може ним чесатися (петух).
зг3	114	укр.	[67]	Летіло, як міх, упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (гусь).
зг3	115	укр.	[67]	У воді купалася, а сухою зосталася (утка).
зг3	116	укр.	[67]	Прилетіли гості, сіли на помості, Без сокири, без лопати Поробили собі хати (птицы и гнёзда).
зг3	117	укр.	[67]	Біле як сніг, чорне як жук, вертиться як біс і повертає в ліс (сорока).
зг3	118	укр.	[67]	Летів птах через дах, Сів на воротях, В червоних чоботях (аист).
зг3	119	укр.	[67]	Назад вилиця, спереду шильце, спереду чорне сукенце, під сподом — полотенце (ласточка).
зг3	120	укр.	[67]	Розмотався сам моток Та й полинув на лужок. На лужку сів на вербі І змотався (пчёлы).
зг3	121	укр.	[67]	В темній хатині живуть Мартини, В'яжуть кружева без петлі й вузла (пчёлы).
зг3	122	укр.	[67]	Повний пень черешень (пчёлы).
зг3	123	укр.	[67]	Тисяча тисяч бондарів Роблять хати без дворів (муравьи).
зг3	124	укр.	[67]	Летить — пищить, сяде — мовчить. Хто його вб'є, той свою кров проллє (комар).
зг3	125	укр.	[67]	Із-за тебе я бив себе, Із-за себе я бив тебе; Убив тебе, а кров моя тече (комар).
зг3	126	укр.	[67]	Що то за птах, що на вісьмох ногах? (комар)
зг3	127	укр.	[67]	Висить сито руками не вито (паутина).
зг3	128	укр.	[67]	Якої пряжі нема в продажі? (паутины)
зг3	129	укр.	[67]	Сам чорен, та не ворон, є роги, та не бик, шість ніг без копит (жук рогатый).
зг3	130	укр.	[67]	Повзун повзе, на базар голки везе (ёж).
зг3	131	укр.	[67]	Ніс, як у свинки, Та колючі щетинки (ёж).
зг3	132	укр.	[67]	Котиться клубочок Зовсім без ниточок. Замість ниточок — Триста голочок (ёж).
зг3	133	укр.	[67]	Було собі два брати і обидва Кіндрати, через дорожку живуть і один одного не бачать (глаза).
зг3	134	укр.	[67]	Круглі озерця ніколи не замерзають (глаза).
зг3	135	укр.	[67]	Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото (слёзы).
зг3	136	укр.	[67]	Повен хлівець білих овець (зубы во рту).
зг3	137	укр.	[67]	За білими березами лежить талалай (зубы и язык).
зг3	138	укр.	[67]	Повен хлівець білих овець, а за ними — баранець (зубы и язык).
зг3	139	укр.	[67]	Січкарі січуть, а син Мартин перевертає тин (зубы и язык).
зг3	140	укр.	[67]	У двох матерів по п'ятеро синів (руки и пальцы).
зг3	141	укр.	[67]	Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, а на коноплині глина (обед на столе).
зг3	142	укр.	[67]	У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою (хлеб, печь).
зг3	143	укр.	[67]	Без обручів, без дна повна бочка вина, Щоб її полагодити, на те майстра нема (яйцо).
зг3	144	укр.	[67]	Барилко без обручів, без дна, А в нім два сорти вина (яйцо).
зг3	145	укр.	[67]	Розколеш лід — візьмеш срібло, розколеш срібло — візьмеш золото (яйцо).
зг3	146	укр.	[67]	У воді родиться і води боїться (соль).
зг3	147	укр.	[67]	Мене не їдять І без мене не їдять (соль).
зг3	148	укр.	[67]	Білий камінь у воді тане (сахар, соль).
зг3	149	укр.	[67]	Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (перо).
зг3	150	укр.	[67]	Що з землі легко піднімеш, та далеко не закинеш? (перо)
зг3	151	укр.	[67]	У піч положи — мокне, на воду пусти — сохне (воск).
зг3	152	укр.	[67]	Само голе, а сорочка за пазухою (свеча).
зг3	153	укр.	[67]	Загородив дід хлівець для п'ятьох овець (варежка).
зг3	154	укр.	[67]	Плету хлівець на четверо овець, а на п'яте окремо (варежка).
зг3	155	укр.	[67]	Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту кізку (варежка).
зг3	156	укр.	[67]	Вдень з ногами, а вночі без ніг (сапоги).
зг3	157	укр.	[67]	Поля скляні, межі дерев'яні (окно).
зг3	158	укр.	[67]	Поля скляні, дороги дерев'яні (окно).
зг3	159	укр.	[67]	Що в хаті зимою замерзає, а надворі ні? (окно)
зг3	160	укр.	[67]	Має роги і ноги, а держиться підлоги (стол).
зг3	161	укр.	[67]	Стоїть корова посеред моря, черево сухе, а спина мокра (стол).
зг3	162	укр.	[67]	Під одним бриликом чотири дівчинки стоять (ножки стола).
зг3	163	укр.	[67]	Під одним козирком чотири козаки (ножки стола).
зг3	164	укр.	[67]	Утка в морі — хвіст надворі (ведро в колодце).
зг3	165	укр.	[67]	Прийшов сом Та в криницю — бом! Почепився на гілляку Та й пішов (ведро на коромысле).
зг3	166	укр.	[67]	Що то: як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить? (бочка пустая и полная)
зг3	167	укр.	[67]	Баран біжить, село дрижить (воз).
зг3	168	укр.	[67]	Довго жив, багатьох кормив. Упав — пропав, ніхто кісток не зібрав (глиняный горшок).
зг3	169	укр.	[67]	Що дістане зубами потилицю? (гребёнка)
зг3	170	укр.	[67]	Купили кругленьке, думали — новеньке (сито и мука).
зг3	171	укр.	[67]	На дірявім мості танцювали гості (сито и мука).
зг3	172	укр.	[67]	Як потрібен — викидають, не потрібен — підіймають (якорь).
зг3	173	укр.	[67]	Сто один брат — всі в один ряд зв'язані стоять (изгородь).
зг3	174	укр.	[67]	Через воду переводить, а сам з місця не сходить (мост).
зг3	175	укр.	[67]	Хата — не хата, вікон багато, є куди влізти, та нікуди вилізти (верша).
зг3	176	укр.	[67]	Дірок багато, а нема куди вилізти (верша).
зг3	177	укр.	[67]	Сімсот воріт, та один вхід (невод).
зг3	178	укр.	[67]	Їхала пані В срібнім жупані; Як уїхала в сад, Не вернулась назад (рыба и верша).
зг3	179	укр.	[67]	Несеш — бряжчить, покладеш — мовчить (цепь).
зг3	180	укр.	[67]	Стоїть сутула горбатий На все село багатий (мельница).
зг3	181	укр.	[67]	Ходить баба по майдані, Куди гляне — трава в'яне (коса косит).
зг3	182	укр.	[67]	По рівнині ходила, ліси впали, а гори встали (коса косит).
зг3	183	укр.	[67]	Як ішла в ліс, то дивилася додому, а як ішла з лісу, то дивилася у ліс (топор на плече).
зг3	184	укр.	[67]	Шістдесят синів підперезано, а мати ні (копна снопов).
зг3	185	укр.	[67]	Золоті гори літом вродились (скирды).
зг3	186	укр.	[67]	Двадцять п'ять на одній лавці сидять (борона).
зг3	187	укр.	[67]	Літом служить, а зимою зуби сушить (борона).
зг3	188	укр.	[67]	Їду-їду — нема сліду (лодка).
зг3	189	укр.	[67]	Ні сани, ні віз, а їде без коліс (лодка).
зг3	190	укр.	[67]	І не сани, і не віз,— їхать добре, аби вліз (лодка).
зг3	191	укр.	[67]	У лісі родився, на воді ріс, у вогні згорів (лодка).
зг3	192	укр.	[67]	Біжить свинка, Вирізана спинка, Оглянеться назад, А й сліду не знать (лодка).
зг3	193	укр.	[67]	Віз без коліс, а з батога сльози ллються (лодка, весло, вода).
зг3	194	укр.	[67]	Жило чотири брати, всі чотири Кіндрати, два біжать, два доганяють і ніяк не доженуть (колёса в телеге).
зг3	195	укр.	[67]	Чотири брати, всі Кіндрати, ввесь світ оббіжать і один другого не дожене (колёса в телеге).
зг3	196	укр.	[67]	Чотири брати, усі Кіндрати, один до одного не ходять гуляти (колёса в телеге).
зг3	197	укр.	[67]	Чотири брати, та усі горбаті, а Хома п'ятий з хвостом (колёса в телеге и конь).
зг3	198	укр.	[67]	Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст (всадник на коне)..
зг3	199	укр.	[67]	Шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи (всадник на коне).
зг3	200	укр.	[67]	Бігли пси через ліси, позадирали носи (полозья на санях).
зг3	201	укр.	[67]	Сім братів віком рівні, іменами різні (дни недели).
зг3	202	укр.	[67]	Нас сім братів, літами всі рівні, а іменем різні (дни недели).
зг3	203	укр.	[67]	Виходило дванадцять молодців, випускало п'ятдесят два соколи та триста шістдесят п'ять лебедів (месяцы, недели, дни года).
зг3	204	укр.	[67]	Стоїть дуб, а на нім дванадцять гіль, а на кожній гілці по чотири гнізда, а в кожному гнізді по семеро пташенят (год, месяцы, недели, дни).
зг3	205	укр.	[62]	Сивий вол випив води повний дол (мороз).
зг3	206	з.укр.	[55]	Стойiт баба у кутi, у зеленiм кабатi. Хто йiйi порушит, гулатi з нею мусит. (Метла.)

назад << оглавление >> далее >>