Лексикографические сведения.
		Наверх.

Основы *(с)ньт, ят.

Поднимающий(ся).

				Ощущающий(ся), чувствующий(ся), чувствительный, чувственный; душевный, духовный, нравственный.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Возникать, появляться (о мыслях, чувствах и т.п.).  Серце його завядало, як він обертався лицем до свого стану; піднімалася ненависть, нападала скорбота (Мирпий, III, 1954, 186); Щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Коцюб, II, 1955, 275); Тінь одна шугнула поуз мене: Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона. Зирнула — із душі з самого дна Знов піднялось все горе утаёне (Фр, XIII, 1954, 234); В його душі піднялась тепла хвиля вдячності (Ю. Бедзик, Вогонь., 1960, 49).
гл	поднимать		Е	Воодушевляя, побуждать к активным действиям.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Возвышать кого-, что-н., действовать на кого-н. благоприятно; вдохновлять.  Вона то опускала свого Юзефа в безодню, то піднімала до неба (Чорн, Визвол. земля, 1959, 24); Москва людину вільну піднімає В своїй красі, в оновленім цвіту (Мас, Київ, каштани, 1954, 32); Ми незламними будем рости, як граніт, Підіймати Вітчизну у розквіті літ (Шнорта, Запоріжці, 1952, 79); — Правда, ленінська правда нас єднає та здружує. Оце і є те нове, що радянську людину так високо підняло (Жур, Дорога., 1948, 185); // Вызывать в ком-н. душевный подъём, делая бодрым энергичным; возбуждать. Як заграв він, як заграв,— ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться (Тич, І, 1957, 146).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Становиться причиной появления каких-н. чувств, мыслей и т.п. Невеселі то картини..; глибоко, як куля, засідають вони у вашім серці, піднімають усю жалість зо дна (Мирний, І, 1954, 49); Ця гидка історія гнітила її.., і мутила, і підіймала в серці злість (Коцюб, І, 1955, 308); Ліна промовчала на це, проте почуває, що безладь та нерозпорядливість [виконроба] і в ній підіймає дражливе почуття (Гончар, Тронка, 1963, 260).
				Шумящий, шумный; звучащий, звучный, звуковой.
гл	подниматься		Д	Такой шум поднялся, что нельзя было расслышать ни слова.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Доноситься (о звуках). Знизу підіймавсь до Івана і затоплював гори глухий гомін ріки (Коцюб, II, 1955, 308); Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней. Цей скрип, підіймаючись з-під самої землі, боляче вчепився в груди (Стельмах, І, 1962, 31); На низенькому плисковатому острівці., обізвавсь другий соловейко, а за ним піднялось з верб, з кущів, з ліса, з лугів — щебетання та галас (Н.-Лев, І, 1956, 65); // Звучать с большой силой или на более высоких тонах. Все те галасування то піднімалося разом, то затихало (Н.-Лев, І, 1956, 69); Урочистий гомін підіймається над містом (Мик, II, 1957, 66); 3 другої хати доносилася сумна, журлива пісня... Аж ось вона піднялась угору, забриніла, і — завмерла... (Мирний, І, 1954, 363); —Це не може бути! — скрикнув, заметушився Яків, і голос його піднявся до вереску (Стельмах, І, 1962, 598).
гл	поднять		Д	Поднять голос, заговорить громко или сильно, решительно. Многие подняли голос за это дело. Поднять голосом, заговорить громче либо выше, тоньше. Строй низок на скрыпке, надо поднять, перестроить ее выше, тоньше.
гл	поднять		Д	Поднять крик, шум, стать шуметь.
гл	поднимать		Е	Настраивать музыкальный инструмент на более высокий тон.
				Говорящий, (рас)сказывающий.
гл	поднять		Д	Поднять голос, заговорить громко или сильно, решительно.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Начинать разговор о чём-н. важном. Вони [робсількори] піднімають на сторінках газет великі злободенні питання господарського і культурного будівництва (Рад. Укр, ІО.УІІІ 1959, 1); [Петро:] Ти, Галю, підняла цікаву річ про жіночу працю, заміри (Мирний, V, 1955, 157); — Треба нашій пресі помалу, без зайвого галасу підняти ті питання, що їх піднімав досі Франко, але давати їм бажаний для нас напрям (Кол, Терен., 1959, 359).
				Сообщающий(ся), советующий(ся); извещающий (обозначающий), оповещающий; (о вести, молве, слухе) распространяющий(ся).
гл	подниматься		[64]	С глаголами быть, ходить, прийти, уйти употребляется в знач.: обещаться. Трубч. Брян., Карач. Орл., Архив РГО.
				Смотрящий, видящий(ся), видимый, видный (заметный), явный (определённый), зримый, зрительный.
гл	подниматься		Е	Виднеться, возвышаясь над уровнем или на фоне чего-л.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Выделяться своей высотой, виднеться. возвышаться на фоне чего-н. Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась., кукурудза (Н.-Лев, II, 1956, 223); Далі сірим узвишшям підіймалося місто (Мик, II, 1957, 243); Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Сміл, Сашко, 1957, 78); Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (Бот. ж, X, 3, 1953, 37); Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Мирний, IV, 1955, 192).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Выделяться своей высотой, виднеться, возвышаться над чем-н.  Виділятися своєю висотою, підноситись, височіти над чим-небудь.— Поглядав [Андрій] на гуральню. Його дратувало, що вона ще стоїть, гордо підійма комин і бурха безжурно димом, наче сміється (Коцюб, II, 1955, 85); Над брилами міських покрівель Херсон уранці підійма Верхи нескінчених будівель (Криж, Срібне весілля, 1957, 77).
				Обозначающий(ся), обозначенный, определённый; значащий, значимый, значительный; знаемый, известный; понимающий, понятный; соображающий, мыслящий, знающий.
гл	подниматься		Д	Подымешься (мыслями, духом), голова кружится; опустишься, дух захватывает!
гл	подниматься		Е	Повышаться в стоимости, в ценности.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Возникать, появляться (о мыслях, чувствах и т.п.).  Серце його завядало, як він обертався лицем до свого стану; піднімалася ненависть, нападала скорбота (Мирпий, III, 1954, 186); Щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Коцюб, II, 1955, 275); Тінь одна шугнула поуз мене: Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона. Зирнула — із душі з самого дна Знов піднялось все горе утаёне (Фр, XIII, 1954, 234); В його душі піднялась тепла хвиля вдячності (Ю. Бедзик, Вогонь., 1960, 49).
гл	поднимать		Д	Не подымай этого дела, не поминай, не рушь старого.
гл	поднимать		Е	1) Придавать чему-л. более высокое положение. 2) Ставить кого-л. в более высокое общественное положение.
гл	поднимать		Е	Воодушевляя, побуждать к активным действиям.
гл	поднимать		Е	Извлекать давно забытые или неизвестные еще сведения.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Вызывать в ком-н. душевный подъём, делая бодрым энергичным; возбуждать. Як заграв він, як заграв,— ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться (Тич, І, 1957, 146).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Становиться причиной появления каких-н. чувств, мыслей и т.п. Невеселі то картини..; глибоко, як куля, засідають вони у вашім серці, піднімають усю жалість зо дна (Мирний, І, 1954, 49); Ця гидка історія гнітила її.., і мутила, і підіймала в серці злість (Коцюб, І, 1955, 308); Ліна промовчала на це, проте почуває, що безладь та нерозпорядливість [виконроба] і в ній підіймає дражливе почуття (Гончар, Тронка, 1963, 260).
				(Верхний, предельный) высший, совершенный (полный), абсолютный; имеющий крайнюю, предельную степень проявления, выражения; выдающийся, обладающий особыми, чрезвычайными, сверхъестественными свойствами.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Увеличиваться, усиливаться в степени проявления.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Возвысить, возвеличить. С победы угорские нынеча не возношайся — волно богу и поднять и опустить. Пов. о Скандербеге, 21. XVII в.
гл	поднимать		Е	Делать кого-л. более уважаемым, почитаемым; возвышать в общественном мнении.
				Выдающийся, (великий) величественный; значительный, важный; достойный, славный, почётный, почитаемый.
гл	поднятися	русск.-цслав.	[198]	Поднятися гордостью — возгордиться. А вы себѣ въ розсудъ положте на своемъ разуме, почему король такою гордостью поднелся. Швед, д., 95. 1561 г. Поднятися въ цѣну — подняться в цене, подорожать. Перецъ поднялся въ цену, здѣся купятъ фунтъ по полуосма алтына. Англ. д., 230. 1575 г. —Ср. подъятися.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Становиться прославленным, знатным.  Слава її проста, зрозуміла, доступна всякому. І поруч з Мартою Савівною вже піднімаються нові знатні картоп-леводи (Літ. газ, 25.ХІ 1953, 1); —Петре Петровичу,— перебив його мову ланковий, розводячи руками..— Хіба б же без вас піднявся до Героя?! (Ю. Янов, II, 1954, 116); // Получая более высокую должность, перемещаться по работе, службе. Юруш піднімався все вище. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами й забуду ваннями (Н.-Лев, III, 1956, 299).
гл	поднимать		Е	Делать кого-л. более уважаемым, почитаемым; возвышать в общественном мнении.
				Яростный, (бушующий) бурный, буйный, грозный (грозовой, вихревой), ненастный, бедственный; жестокий, суровый, сердитый; ссорящийся, спорящий, противоборствующий, соперничающий.
гл	подняться			подняться, 1. Начаться: а) о буре, грозе, стихийном бедствии; б) о событии, несущем беду, несчастье, испытания; в) о распре, противоборстве, (военном) противостоянии. 2. Возбудиться, прийти в интенсивное, бурное движение; стать беспокойным, ненастным, бурным, грозным; смешаться, взволноваться, разъяриться, 1) О природе, природных стихиях, а) о тучах, облаках: вздыбиться, стать косматыми; надняться, вспучиться, нагромоздиться (горами, грудами); б) о поверхности воды: покрыться волнами, рябью; стать негладкой, шершавой; в) о ветре: налететь стремительно, с большой силой, увлечь в воздух массы (лёгких) тел, предметов, частиц; г) о растениях, ветвях, листве: взъерошиться, встопорщиться; о растительном покрове окружающего пространства: прийти в массовое беспокойное, хаотическое, волнообразное движение. 2) О народных массах: а) встревожиться, взволноваться, стать охваченными тревогой в связи с существующей угрозой, бедствием; б) возмутиться, восстать, выступить против кого-н., прийти в бурное движение. 3) а) Выступить против кого-н., напасть, б) начать военные действия; предпринять военный поход; в) начать преследовать кого-н., броситься в погоню. См. подняться - преследовать. 4) О человеке, животном: 4.1) разъяриться, (о признаках ярости, кого-л. разъярённого) взъерошиться, встопорщиться, вздыбиться, См. подняться - встопорщиться. 4.2) стать настроенным против кого-н. невзлюбить, возненавидеть; всячески противодействовать, преследовать.
гл	поднятися	русск.-цслав.	[198]	Выступить против кого-л., начать военный поход. (1352): Язъ, король Магнушь... поднялся есми со всею землею Свѣискою и вшед в Неву взях город Орѣховъ. Моск. лет., 178. Граф Мансъфелтъ с своим войском поднялся, а чают итти ему под шансу Даусовскую. Куранты1, 74. 1626 г. Поднялись на мугалского царевича Саинъ Контайшу жолтые мунгалы, и идутъ на него воевать сто десять тысячь воинскихъ людей. ДАИ V, 93. 1667 г.
гл	поднять		[64]	Поднять на кого-л. Призвать, настроить против кого-л. Князь поднял на тысяцкого вече. Новг., Даль.
гл	подниматься		Д	Буря, метель подымается, начинается. Поднялось волненье. Вода сильно подымается, прибывает. Пыль поднялась по дороге, кто-то едет.
гл	подниматься		Д	Вся волость поднялась, встала, возмутилась. Турок поднялся, идет воевать.
гл	подниматься		Д	С чего он поднялся на тебя? в сердцах накинулся. Турок поднялся, идет воевать.
гл	подниматься		Е	Приходить в волнение, возбуждаться.
гл	подниматься		[64]	Возмущаться, восставать; бушевать. Даль. Ряз. Ряз., 1960-1063. [Мужик] бывало придет пьяный, как поднимется, хоть святых выноси. Калуж. "Подниматься из чего-л. Бабы все поднимались из хлеба-то: худы все были. Р.Урал, 1976.
гл	поднимать		Д	Поднять народ, возмутить, восставить или возбудить ропот, ослушанье; взбудоражить. Всю волость подняли, дорогу чинят. Князь поднял на тысяцкого вече, стар. новг. созвал.
гл	поднимать		Е	Будоражить, заставлять встревожиться.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) зброю (меч, сокиру і т. ін.) — начинать воевать, выступать против кого-н. с оружием в руках или намереваясь убить кого-н. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 557); Хто тільки вмів сокиру підняти, всі до Залізняка (Ів, Тарас, шляхи, 1954, 15); Вітер у діброві, по ярах тумани, б'ються з ворогами славні партизани. Там під небом чорним брат, сестра і мати підняли на ката грізні автомати (Сос, II, 1958, 244); [Флсгон:] Хто меч підійме, від меча загине (Л. Укр, II, 1951, 434).
				Огненный, горящий; горячий, жгучий, обжигающий, жалящий; иссушающий (сухой); подвергнутый воздействию жара, тепла.
гл	поднятися	русск.-цслав.	[198]	Заняться, загореться. (989): Поднелась церковь святаа Софиа отъ (о)гня, мѣсяца марта в 4, в суботный день. Новг. II лет., 2. (1552): В день святого Леоньтия, в суботу полднь, перед вечернею подня-лася церковь соборная от грому, от молнии. Арханг. лет., 109.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Разгораясь, простирать пламя вверх. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо (Тют, Вир, 1964, 354); Я чую, що тріщить гніт, і бачу, як блимає світло — то підіймається, то падає (Коцюб, І, 1955, 416); Знову полум'я піднялося, світ осіяв усю хату (Мирний, III, 1954,12); Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар (Гончар, III, 1959, 78).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Разгораясь, распространяться вверх (о пламени). Часом оце серед ночі в одному закутку містечка схопиться полум'я й покотиться од кінця до кінця, піднімаючи червоні язики до самого неба (Н.-Лев, І, 1950, 50).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Увеличивать степень нагревания чего-н.
				Устрашающий(ся), пугающий(ся); страшный, опасный; опасающий(ся).
гл	подняться		см	подняться, 1) а) испугавшись и/или озлившись, оскалить зубы, клыки, ощетиниться, вздыбить шерсть, перья; растопыриться, расшепериться; встать на дыбы (о животном); б) встопорщиться стать торчком от страха, испуга (о шерсти, перьях, волосах). См. подняться - встопорщиться. 2) броситься прочь, будучи испуганным, вспугнутым, а) взлететь, улететь (о птицах); б) выйти из убежища, кинуться наутёк (о животных, людях). См. подняться - двигаться, устремиться.
гл	подниматься		Д	Волос дыбом поднялся, от ужаса.
гл	поднимать		Д	Поднять зверя, заставить выйти, выгнать, выставить.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Спугивая птицу, зверя, заставлять покинуть своё гнездо, лёжку. Пандит [собака] однаково істерично скавучить, чи то зайця він підіймає, чи то лисицю (Вишня, II, 1956, 125); Чую — завзялися мої цуцики на Щось, та ще добре так улягають.. «Невже,— думаю,— звіра якого підняли?» (Хотк, І, 1965, 89).
				Остерегающий(ся), стерегущий, (с)охраняющий(ся) , спасающий(ся), оберегающий(ся), защищающий(ся).
гл	подняться		см	подняться, 1) вздыбиться, встать на защиту кого-, чего-л. См. подняться - встопорщиться. 2) Стать оградой, защитой; оградить, защитить, спасти. См. подняться - покрыть, укрыть.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Підніматися (піднятися) на захист кого, чого — начинать защищать, спасать, кого-, что-н. Замула був неправий: глухий закут цей був людним, піднятися на захист греблі в годину небезпеки є кому (Вол, Наддн. висоти, 1953, 65); У відповідь на збройний виступ контрреволюції трудящі маси рішуче піднялись на захист революційних завоювань (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев, 1967, 10).
гл	поднимать		Д	Поднять шерсть, ощетиниться, окрыситься.
				Преследующий, догоняющий, настигающий, излавливающий; охотящийся, добывающий.
гл	подняться		см	подняться, 1) Обнаружить себя, стать целью для преследования, охоты. 2) Начать преследовать кого-н., броситься в погоню.
гл	поднимать		Д	Поднять зверя, заставить выйти, выгнать, выставить.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Спугивая птицу, зверя, заставлять покинуть своё гнездо, лёжку. Пандит [собака] однаково істерично скавучить, чи то зайця він підіймає, чи то лисицю (Вишня, II, 1956, 125); Чую — завзялися мої цуцики на Щось, та ще добре так улягають.. «Невже,— думаю,— звіра якого підняли?» (Хотк, І, 1965, 89).
				(Верхний, высший) солнечный, светлый; хороший, лучший; желаемый, желанный.
гл	подниматься		Е	Поправлять, улучшать свое материальное положение.
гл	подниматься		Е	Достигать более высокого уровня развития; совершенствоваться.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Улучшаться (о моральном состоянии, настроении и т.п. Поліпшуватися (про моральпий стан, настрій і т. ін.). Вже сотні знають про втішну новину. Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (Хижняк, Тамара, 1959, 195).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Достигать высшего уровня, лучших качеств. Комуністична мораль служить для того, щоб людському суспільству піднятись вище, визволитись від експлуатації праці (Київ, пр, 1.Х 1950, 3); // Приобретать лучшие свойства, высшие качества, вырастать в идейном, творческом и т.п. отношении. Він почував себе вищим від других.. Та недостачі не дають йому піднятися угору, не дають розвернутися ушир (Мирний, IV, 1955, 137); Допомогти селянинові піднятися до міського рівня,— це завдання повинен поставити собі кожний робітник, що має зв'язок з селом (Ленін, 38, 1973, 250); Іван у своєму сирітстві шукав порятунку в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (Кол, Терен., 1959, 32); Було підійметься вище за всіх товаришів, то це одразу, дивись, і опаде нижче од усіх, опустить руки, похилить голову (Н.-Лев, І, 1956, 176); // Развиваться, расцветать, совершенствоваться. Рік за роком, Вік за віком Пролітав нестримний час. Невпізнанним і великим Піднімався наш Донбас (Ун, Про Донбас, 1950, 10); Колгосп піднявсь, здіймавсь потрошки, Надійно. Так, як ми в житті (Гірник, Стартують., 1963, 76); // Налаживаться, улучшаться (о благосостоянии; о чём-н. пришедшем в упадок), заботиться о таком устройстве, улучшении.— Скажу я вам по совісті: якщо ми першого ж року після війни отак піднімаємося, то що ж воно буде далі, коли наші рани трохи загояться?! (Жур, Дорога., 1948, 143); Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть... (Тич, II, 1957, 162); // на що, з чого, Быть в состоянии улучшить свое материальное положение. Тільки що ївга з Левком радились, як би то їм додому дійти і як піднятись на нове господарство, аж і прибіг жандарм і покликав їх до губернатора (Кв.-Осн, II, 1956, 297).
гл	поднимать		Е	1) Делать лучше по качеству, выше по уровню развития. 2) Делать кого-л. более уважаемым, почитаемым; возвышать в общественном мнении.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Создавая благоприятные условия или улучшая их, способствовать развитию, расцвету чего-н. будь. У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Мирний, V, 1955, 362).
				Празднующий, праздничный, (вольный, свободный) отдыхающий, гуляющий.
гл	поднимать		Д	Пришли в гости не гостить, а пир подымать.
гл	поднимать		[64]	В свадебном обряде — приглашать к себе всех гостей одновременно. От невесты поднимает женихова родня. Гребен. Терек., 1902.
гл	поднимать		[64]	Поднимать свадьбу. Принимать на себя свадебные расходы. Поднимай свадьбу сам, а у нас поднимать нечем, как хошь. Арх., 1885.
				Тревожащий(ся), тревожный, беспокоящий(ся), беспокойный, волнующий(ся), мятущийся (смятенный).
гл	подняться		см.	подняться, прийти в волнение, взволноваться; стать беспокойным, тревожным, взволнованным (о человеке)
гл	подниматься		Е	Приходить в волнение, возбуждаться.
гл	поднимать		Е	Будоражить, заставлять встревожиться.
				Омрачающий сознание, одуряющий; чадный, угарный; ядовитый, тошный; одурелый, угорелый; бессознательный
гл	подняться		см	подняться, истечь, распространиться, заполнить окружающее пространство (о дыме, чаде, угаре)
гл	подниматься		Е	Распространяться над чем-л. (о дыме, паре и т.п.).
				Выдающийся, торчащий; верхний (вершащий, завершающий), головной (передний, лицевой), крайний (сторонний), конечный.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Выделяться своей высотой, виднеться, возвышаться на фоне чего-н. Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась., кукурудза (Н.-Лев, II, 1956, 223); Далі сірим узвишшям підіймалося місто (Мик, II, 1957, 243); Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Сміл, Сашко, 1957, 78); Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (Бот. ж, X, 3, 1953, 37); Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Мирний, IV, 1955, 192); // только несов. Возвышаться над чем-н. (о горах. скалах и т.п.). Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (Н.-Лев, II, 1950, 28); Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звід і и у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню (Коцюб, II, 1955, 312); // Располагаться, нависая над чем-н. Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн, Визвол. земля, 1959, 18); Обличчя [у дівчини] ніжне-ніжне, аж наче безкровне, зависоке чисте чоло підіймалося над чорними дужками брів, як сонце над обрієм (Речм, Весн. грози, 1961,43).
				(Возвышающийся) стоящий, стоячий, устойчивый; опирающий(ся), имеющий, обретающий опору; устанавливающий(ся), строящий(ся); вертикальный (отвесный); стройный (ровный), прямой.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Возвести, построить.
гл	поднять		Д	Поднять матицу, стропила, перенести с земли на стены.
гл	подниматься		Е	Принимать стоячее положение (о чем-л. упавшем, накренившемся). // Принимать вертикальное положение, открывая что-л., давая доступ чему-л.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Становиться выше, сооружаться (о строениях). День за днем минає. Піднялися вгору наші ферми-кам'яниці (Жур, Вечір., 1958, 328); Піднялись нові мости Над глибокі ріки (Ус, Дорогами., 1951, 32); Понад берегом, понад синім, Де тополі плекають брос-ті, Цех ливарний піднявся нині У своїм велетенськім зрості (Забашта, Нові береги, 1950, 52); // Застраиваться (о населённых пунктах). — Будівельники, як геологи, завжди вічні кочівники.. Намети, пустирі, бездоріжжя — ось наш пейзаж. А як тільки підніметься і причепуриться місто, настає час пакувати чемодани (Літ. газ, 11.УІІ 1953, 1); // Отстраиваться (о разрушенном). Піднялись, виросли, стали кращими, ніж раніше, міста-герої Ленінград і Сталінград, Севастополь і Одеса (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев, 1957, ЗО).
гл	поднимать		Е	1) Придавать вертикальное положение, открывая что-л., давая доступ чему-л. 2) Придавать стоячее положение (чему-л. упавшему, накренившемуся).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Ставя, поднимая кого-, что-н., восстанавливать его нормальное, прежнее положение. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі, ніхто її не піднімав, і в роззявлені завжди ворота видно було, як колись чистий двір заріс бур'яном (Мирний, IV, 1955, 16); — Та годі ж, годі, угамуйся! — казала їй Явдоха і підняла її з долу та й посадила на лавці (Кв.-Осн., II, 1956, 206); Нарешті прапор підняли. Червона китайка залопотіла на вітрі і заскакали на ній слова, наче живі. Земля і воля! (Коцюб., II, 1955, 75); Андрій кинувся до панночки і підняв ії (Довж, І, 1958, 246).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Ставить, сооружать строение. Всі поважають бабу: де хату підіймають..— вже баба й там (Дн. Чайка, Тв, 1960, 27); Комашня метушлива Підіймає високо лабіринти-житла, І бобер свою греблю споруджає на диво. І стільник з шестикутників ліпить бджола (Зеров, Вибр, 1956, 429); // сов. Найти силы, средства на строительство; построить. — Добре, мамо... Хату я потім збудую. За один день її все одно не поставиш.— Як же нам ту хату підняти з нашими силами? — сумно проказала мати (Коп, Вибр, 1954, 509).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Направлять вверх свои побеги, ствол и т.п. (о растениях). Кукурудза підіймала гостре листя, що пообвисало аж на землю (Руд, Остання шабля, 1959, 438); Ніхто, видно, і не сидів [під липою], бо висока і густа трава не була столочена, а стояла рівно, піднявши угору свої гострі листочки (Мирний, IV, 1955, 141); Сад старого коваля застиг у чорному мовчанні, піднявши в беззоряне небо своє обгоріле віття (Жур, Вечір., 1958, 283).
				(Встающий, поднимающийся) восстанавливающий(ся), возрождающий(ся), воскрешающий(ся), исцеляющий(ся), обновляющий(ся), превращающий(ся).
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Воскресить, оживить. Станемъ мы всѣ вкупѣ молити царя, да оставилъ бы шествие свое на Углечь, понеже бо ему, государю, брата своего не поднять, а Московское государство раззорится. Сказ, о ц. Фед. Ив., 777. XVIII в. ~ XVII в. Государь мой батюшка... уже тебѣ сына своего, а брата моего не поднять и 100000 войска не поднять же, а такова сильнаго богатыря изведешь. Бова, 26. XVII в.
гл	подниматься		Д	Наш больной чай не подымется, не будет жив.
гл	подниматься		Е	1) Восстанавливаться (о разрушенном, пришедшем в упадок). 2) Вставать после болезни; выздоравливать.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Вставать из постели после сна или болезни. Ввечері падав натомлений в ліжко І засинав у ту ж мить. Вночі піднімалась [мати], щоб синові ніжки Білим ряденцем прикрить (Гірпик, Друзі.., 1953, 84); День під вагою, мов клятий, згинаєшся, Важко, а треба нести; Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся,— Гайда — машину верти! (Граб, І, 1959, 491); Матері стало легше і вже піднялась з постелі (Кв.-Осн, II, 1956, 51); Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі (Щог, Поезії, 1958, 427); // Вставать, подниматься.— Ходім-бо,— прохав Івась, піднімаючись з місця (Мирний, IV, 1955, 12); Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників (Тют, Вир, 1964, 495); Векла (се вона й була) випручала ноги, піднялась і сіла на полу (Кв.-Осн, II, 1956, 464); Килигей мовби готовий був до такої звістки: піднявшись у стременах, гукнув Баржакові (Гончар, II, 1959, 120); // Подниматься на цыпочки. Дід Дунай підходить до покуття, торкаючись руками снопа, піднімається навшпиньки і задмухує голубий вогник лампадки (Стельмах, І, 1962, 244); Він підняв руку вгору, ледве достав Балабушині плечі, піднявся навшпиньки й тричі поцілувався з Балабухою (Н.-Лев, III, 1950, 22); // Становиться на задние ноги, лапы (о животных). Великий сірий кіт з тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки вгору, до стелі (Трубл, II, 1950, 86).
гл	поднимать		Е	1) Восстанавливать разрушенное, пришедшее в упадок. 2) Вылечивать.
гл	поднимать		Е	Придавать силы, бодрости; укреплять.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Налаживать, улучшать что-н. пребывающее в в упадке, запустении. Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо грунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Коцюба, Нові береги, 1959, 363); [Макар:] Скоро нашу «Зорю» [шахту] піднімемо, згадаю молодість, три дні гулятиму (Корн, II, 1955, 134).
				Ширящий(ся), простирающий(ся); широкий, просторный, пространственный.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Простираться, располагаться на наклонной поверхности вверх. Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (Коцюб, II, 1955, 393); Узбережжя круто підіймається вгору, йти важко (Чаб, Балкан, весна, 1960, 11); * Образно. Кожна впадина [тканини] не крутим згір'ям спускається униз, а положистою хвилею збігає туди, щоб, піднявшись угору, якнайдоладніше облямувати круглі виступи на руках, на плечах, на грудях (Мирний, III, 1954, 261).
				(Полный) полый, пустой; от(рас)крывающий(ся), освобождающий(ся); (чистый) открытый, свободный; ровный, (голый) гладкий; глубокий (бездонный); вмещающий (способный вместить), вместительный.
гл	поднимать		Е	Придавать вертикальное положение, открывая что-л., давая доступ чему-л. 2) Загибать, заворачивать кверху край чего-л., обнажая что-л.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Открывая, менять положение чего-н. из горизонтального на вертикальное и т.п.. Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини, нахиляється до мотора (Ю. Янов, І, 1958, 580); Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Вовчок, VI, 1956, 282); 'Падав тихий сніг, морозило. Степан мерзлякувато зіщулився, підняв комір (Загреб, Спека, 1961, 214); // Перемещая что-н. вверх, придерживая, закрепляя, чтоб не опустилось и т.п. (обычно о частях одежды, покрывалах и т.п.). Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет (Коцюб, І, 1955, 388); Рахім чемно і навіть трохи церемонно приймав гостей.., супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону (Тулуб, В степу., 1964, 352); Увійшла Балабушиха, стала перед дзеркалом і підняла з лиця вуаль (Н.-Лев, III, 1956, 214); Тримаючи одну руку при тілі на животі, він [поранений] другою підняв сорочку (Гончар, III, 1959, 149).
				(Протяжённый) длящийся, длинный (тонкий); дальний, далёкий; долгий, давний; чередующий(ся), располагающий(ся), идущий чередой, вереницей.
гл	подниматься		Е	1) Распространяться над чем-л. (о дыме, паре и т.п.). 2) Располагаться в направлении снизу вверх, вести вверх (о дороге, лестнице и т.п.).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Иметь направление вверх (о дороге, улице). Стежка піднімалася тут трохи вгору і йшла немов по кам'яній приспі (Фр, II, 1950, 28); Доріжка піднімається на пагорбок (М. Ол, Чуєш., 1959, 57); Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (Гончар, II, 1959, 151); Сніжним насипом піднявся шлях (Стельмах, II, 1962, 385).
			4СК02	(Растущий) увеличивающий(ся), полнящий(ся), наполняющий(ся); усиливающий(ся), крепнущий; большой, здоровый, сильный, крепкий.
			4СК02a	(Выдающийся, торчащий) возвышающийся, высокий; большой, огромный (громоздящийся); массивный (тяжёлый).
гл	подниматься		Е	1) Увеличиваться в росте, повышаться в уровне. 2) Увеличиваться в объеме, всходить под действием дрожжей, опары и т.п. (о тесте).
гл	подниматься		[64]	Вздуваться, вспухать. На руке-то жилье поднялось. Пинеж. Арх., 1968. Р.Урал.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Увеличиваться, усиливаться в степени проявления. Там стояли і твої, Максиме, Предки проти короля, мабуть. Віра в дружбу вічну невгасима їм крізь дим освічувала путь. Підніматись, наче сонцю, славі Повеліли дружні вояки (ТОщ, Люди., 1959, 61); Грими, підіймайся атак наших лють, шуміть, більшовицькі знамена (Сос, І, 1957, 457); // Повышаться (о температуре). Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (Гжицький, Чорне озеро,
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Выделяться своей высотой, виднеться, возвышаться на фоне чего-н. Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась., кукурудза (Н.-Лев, II, 1956, 223); Далі сірим узвишшям підіймалося місто (Мик, II, 1957, 243); Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Сміл, Сашко, 1957, 78); Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (Бот. ж, X, 3, 1953, 37); Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Мирний, IV, 1955, 192); // только несов. Возвышаться над чем-н. (о горах. скалах и т.п.). Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (Н.-Лев, II, 1950, 28); Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звід і и у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню (Коцюб, II, 1955, 312); // Располагаться, нависая над чем-н. Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн, Визвол. земля, 1959, 18); Обличчя [у дівчини] ніжне-ніжне, аж наче безкровне, зависоке чисте чоло підіймалося над чорними дужками брів, як сонце над обрієм (Речм, Весн. грози, 1961,43).
гл	поднимать		Е	Увеличивать высоту, повышать уровень чего-л.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Вызывая движение, придавать новый уровень, расширять объём и т.п. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло (Мирний, І, 1954, 310); Підставляю вітрам розірвані груди, і женуть вітри по жилах мою кров, і ритмічно піднімають легені... (Сос, І, 1957, 89); Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко, що пахне лоєм і підіймає з дійниці масну солодку пару (Коцюб, II, 1955, 324).
				(Большой) здоровый, сильный (могучий), крепкий; усиливающий(ся), крепнущий.
гл	подниматься		Е	Крепнуть, усиливаться.
гл	поднимать		Д	Подыми голову, ободрись.
гл	поднимать		Е	Придавать силы, бодрости; укреплять.
				Смешивающий(ся), перемешивающий(ся); сгущающий(ся), сбивающий(ся), густой, вязкий, вяжущий(ся), мажущий(ся); слепляющий(ся).
гл	подниматься		Д	Тесто поднялось, взошло, вспучилось, бродит, заквасилось.
гл	подниматься		Е	Увеличиваться в объеме, всходить под действием дрожжей, опары и т.п. (о тесте).
				Укрывающий(ся), покрывающий(ся), ограждающий(ся), об(в)олакивающий(ся); закрывающий(ся), преграждающий(ся), препятствующий; затрудняющий(ся).
гл	подниматься		Е	1) Распространяться над чем-л. (о дыме, паре и т.п.). 2) Взметаться вверх (о пыли, снеге и т.п.).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Перемещаться вверх (о дыме, тучах и т.п.). // Подниматься и перемещаться в воздухе (о пыли, дыме и т.п.). Вітер затих, курява піднімалася високо вгору... (Мирний, І, 1954, 292); Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (Довлі, І, 1958, 198).
гл	поднимать		Е	Взметать вверх (пыль, снег и т.п.).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Перемещать что-н. вверх (о силе ветра, воздуха и т.п.). Череда звернула з толоки па шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву (Н.-Лев, І, 1956, 71).
				Охватывающий(ся), охваченный, окружающий(ся), окружённый; обельный, облый, (о)круглый, объёмный.
гл	подниматься		Е	1) Распространяться над чем-л. (о дыме, паре и т.п.). 2) Взметаться вверх (о пыли, снеге и т.п.).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Перемещаться вверх (о дыме, тучах и т.п.). // Подниматься и перемещаться в воздухе (о пыли, дыме и т.п.). Вітер затих, курява піднімалася високо вгору... (Мирний, І, 1954, 292); Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (Довлі, І, 1958, 198).
гл	поднимать		Е	Взметать вверх (пыль, снег и т.п.).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Перемещать что-н. вверх (о силе ветра, воздуха и т.п.). Череда звернула з толоки па шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву (Н.-Лев, І, 1956, 71).
				(Торчащий) растопыренный, встопорщенный; косматый; (большой, широкий) раскидистый, развесистый, кустистый (ветвистый, суковатый);
гл	подняться		см	подняться, вздыбиться, вырасти, увеличиться в объёме, простереться вверх и вширь, раскинуть широко части тела (целого), 1. Растопыриться, встопорщиться множеством множеством частей, частиц, отростков, ответвлений и т.п., стать растопыренным, косматым, 1) О растениях, их частях; о растительном покрове: а) о кустах, траве; о пучках растений, стеблей, побегов; об отдельных растениях; б) о сучьях, ветвях; о побегах, отростках, листьях; в) о верхушках растений; о цветах, соцветиях, лепестках; г) о шерсти, перьях, волосах, щетине; о пучках, клочках шерсти, перьев, волос и т.п. 2) О пучках нитей, прядей; лохмах, мохрах, лохмотьях; 3) О чём-л. остром, торчащем, колющем, режущем; об острых краях чего-л.; о шипах, колючках; о клыках, зубах, когтях, рогах и т.п. 2. О человеке: надняться, вздыбиться, 1) растопыриться, раскорячиться; широко расставить, развести, раздвинуть руки (локти), ноги в стороны; растопырить пальцы, являя защитную реакцию, принимая угрожающий вид, защищая кого-н. См. подняться, встопорщиться, растопыриться - стать бурным, грозным. 2) достигнуть, сягнуть; приподняться на цыпочки, пытаясь дотянуться руками или развести руки вширь, охватывая или пытаясь охватить, обнять, осягнуть кого-, что-н. См. подняться - совершиться. 3. О чём-л. напоминающем куст, пучок, живое существо покрытое шерстью, волосами, перьями, колючками и т.п.: вздыбиться, вырасти, растопыриться, в частн. а) о солнце, о солнечных лучах; о пучках, снопах лучей, частиц света; б) об огне, о космах, языках, снопах пламени; в) о грозовых тучах. 3. Вздыбиться (увеличиться в размере), встопорщиться, растопыриться, явить защитную реакцию, принять угрожающий вид, находясь в опасности, пребывая в состоянии испуга, ярости и/или оберегая, защищая кого-, что-н., а) о животных: взъерошить, вздыбить шерсть; ощетиниться, ощериться; оскалить клыки, зубы; выставить рога, когти, колючки и т.п.; б) о птицах: взъерошить перья; расшеперить крылья; угрожающе выставить клюв; в) о рыбах: расшеперить плавники, колючки; г) о человеке: раскорячиться, широко расставить ноги, развести в стороны локти; растопырить руки, пальцы, оскалить зубы. См. подняться - стать бурным, грозным.
гл	подняться		Д	Волос дыбом поднялся, от ужаса.
гл	поднять		Д	Поднять шерсть, ощетиниться, окрыситься.
гл	подниматься		Д	Подниматься, подыматься, подняться, страдат. и возвр. по смыслу.
гл	поднимать		Е	Придавать чему-л. более высокое положение.
				(Сущий) настоящий, истинный; соответствующий, верный, правильный; чистый, честный, правдивый.
гл	подниматься		[64]	Подниматься с чем-л. Иметь в достаточном количестве что-л. Поднимемся ли мы с зтим молоком? Кинеш. Костром., 1946., Яросл.
				(Двигающий(ся), действующий) совершающий(ся), создающий(ся), сотворяющий(ся); появляющийся, возникающий; осуществляющий(ся), происходящий, случающийся.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	В сочетании с сущ., обозначающими действие или результат действия, означает: начать, осуществить действие, выраженное этим сущ. И как посол от короля на свое подворье поѣхал и в ту пору на улице люди крик подняли. Куранты1, 45. 1620 г. И на томъ гсдрь лугу мы холопи твои поставили новой острогъ... И мы холопи твои такую болшую роботу подняли невеликими людми. Якут, а., карт. 6, N 10, ест. 31. 1645 г. Отступя отъ договоровъ вѣчнаго миру и союзу, поднять войну. Петр, I, 158. 1697 г.
гл	подниматься		[64]	Начинать организовываться, образовываться. Семнадцать лет я у свекрови жила, потом перешла я, своя семья поднялась. Братск. Иркут., 1957, Мы в тот год сюды заехали, когда колхозы еще токо поднималися. Пудож, КАССР.
гл	подниматься		Е	1) Появляться над горизонтом, всходить (о небесных светилах). 2) Просыпаться.
гл	подниматься		Е	1) Начинать проявляться в действии. 2) Приходить в волнение, возбуждаться. 3) Начинать активные действия, борьбу за что-л., против чего-л.
гл	подниматься		[64]	Начинаться. Даль. Смол., 1914. Твер. Война проклятая поднялась, и зятя мово убили. Ряз. Арх., Свердл., Лит.ССР.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Наступать, наставать (о времени суток) Свіжо дихає ранок зимовий, Підіймається день-чародій (Криж, Під зорями., 1950, 9); Піч підіймається світла, Летять солов'ями гудки (Ус, На., берегах, 1951, 35); День піднявсь на повний зріст Сонцем даль залита... (Нех., Ми живемо., 1960, 47).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Просыпаться, подниматься, вставать после сигнала, команды и т.п. Роти, зарившись в гливкому чорноземі, коротали дні без особливих тривог. Ночами підіймалися на аврали: траншеї заливало водою (Гончар, III, 1959, 193); — Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко оркестрові. Оркестр піднявся.— Кругом! Оркестр повернувся (Довж, І, 1958, 153); // Становиться активным; начинать активно действовать. Заводські гули квартали, Піднімавсь робочий клас... (Нех, Мя живемо., 1960, 122); Воля лиш шепнула слово, І я підіймаюсь наново,— Проч пута й тяжкі пересуди! (Фр, XIII, 1954, 85); Кидав він у їх тупі обличчя Істини залізної слова, І навколо, як стіна жива, Підіймались лави робітничі (Рильський, III, 1961, 123); Ніякі замахи терористів не допоможуть пригнобленим масам, і ніякі сили на землі не спинять мас, коли вони піднімуться (Ленін, 20, 1971, 70); // Начинать против кого-, чего-н. боевые действия, вооружённую борьбу. Трудящі Борислава багато раз піднімалися проти власних та іноземних гнобителів на боротьбу за завоювання свободи, соціальної і політичної рівноправності (Наука., 8, 1956, 11); Піднялася голота за право, за честь, а ще й землю (Тич, І, 1957, 104).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Начинаться, возникать вследствие чего-н., как реакция на что-н. — Пацюк, Лушня та Матня,— як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі (Мирний, І, 1949, 310); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ. Підіймалася лайка, від якої червоніли стіни Бідочиної хати (Хотк, II, 1906, 162); В цілому ряді країн підіймається робітнича соціалістична революція (Леніп, 37, 1973, 163); У хаті піднялось щось надзвичайне; збилася така курява, що не видно було ні одного лиця (Вас, І, 1959, 121).
				Возможный, вероятный; ожидающийся, ожидаемый, неизбежный; наступающий, приближающийся, грядущий; собирающийся, намеревающийся, намеренный, целящий(ся), целевой; причинный, следственный.
гл	подниматься		[64]	Подниматься, несов., подняться, сов. Собираться, готовиться сделать что-л. Симб. Симб., 1858. Чуть заря занялась, я домой поднялась. Смол.
гл	подниматься		[64]	С глаголами быть, ходить, прийти, уйти употребляется в знач.: обещаться. Трубч. Брян., Карач. Орл., Архив РГО.
				(Интенсивно) двигающий(ся) (устремляющийся, направляющийся), действующий; изменяющий(ся), изменчивый.
гл	поднятися	русск.-цслав.	[198]	Начать что-л. делать, приняться за что-л. Да есть ти вѣдомо, коеа ради вины подняхомся тебѣ писати послание сие. АИ I, 297. 1554 г. Въ колодезѣ замковомъ вода гранатомъ нашимъ вся засыпана... Канбаръ Аджи... поднелся тотъ колодезь чистить. ДАИ XI, 11. 1684 г.
гл	подниматься		Д	У меня руки на такое дело не подымаются.
гл	подниматься		Д	Табор поднялся, тронулся в путь.
гл	подниматься		Д	Подняться под парусами, привести, держать круче, ближе к ветру.
гл	подниматься		Е	1) Начинать проявляться в действии. 2) Начинать активные действия, борьбу за что-л., против чего-л.
гл	подниматься		[64]	Сниматься с якоря (о судне). Ладья поднялась. Арх., 1847, Бело-мор., Север.
гл	поднимать		Д	Я про него (ради его) и пальца не подыму, не пошевелю, ничего не сделаю. Подымать образа, принести из церкви образ к больному. Подымать книги, делать выправку, выписку по метрикам. Кашу подымать, симб. делать ссыпчины, складчину на сироту, в день крестин, коли родительница умерла. Подыми руку - и опусти, замахнувшись, одумайся. Более пудов шести я не подымывал. Не подымай этого дела, не поминай, не рушь старого. Я вас подыму на ноги! угроза. Он много горя поднял, вынес. Подымай выше! прибаска. В год подыму, год держу, через год домой унесу? подъем новины и жатва.
гл	поднимать		Е	1) Будить, заставлять встать с постели. 2) а) Заставлять тронуться с места с какой-л. целью; побуждать приняться за что-л. б) Заставлять взлететь. 3) Воодушевляя, побуждать к активным действиям.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Заставлять, вынуждать кого-н. вставать, подниматься Примушувати кого-небудь вставати, підводитись. На вулиці небезпечно. Ляжеш., посеред вулиці — наїде хто, а хоч не наїде, волосні піднімуть (Мирний, І, 1949, 263); — 3 домовини слізьми нікого не піднімеш,— тихо мовив Семен Новак (Цюпа, Назустріч., 1958, 134).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Будить кого-н., вынуждать вставать. [Сестра Мархва:] Вас серед ночі піднімати з лігва? (Мирний, V, 1955, 109); Схопився Тугокопилий.. та мерщій до вікна, чи світас? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (Ковінька, Кутя., 1960, 115); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (Гончар, Таврія, 1952, 215).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Командой, сигналом, заставлять кого-н. подниматься, действовать.  Командою, сигналом і т. ін. примушувати підводитись, рухатись, діяти.— Приймаю командування! За мною, вперед! — Орлюк піднімав солдатів в атаку (Довж, І, 1958, 306); Кількома короткими наказами, переданими по радіо, начальник штабу підняв полк (Собко, Вогонь., 1947, 180); // Вынуждать к определённым поступкам, действиям. Піднімає [голова] на труд Свою дружну артіль І веде на лани (С. Ол, Вибр, 1959, 234); Пролетаріат іде до перемоги. Він піднімає за собою селянство (Ленін, 11, 1970, 149); — Організовуємо народ, підіймаємо його на боротьбу з німцями (Шиян, Партиз. край, 1946, ЗО); Жовтнева революція, будівництво соціалізму розбудили і підняли до самостійної історичної творчості відсталі в минулому народи (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев, 1967, 16); // Подбивать кого-н. против кого-л. или принуждать к венным действиям, вооружённой борьбе. Хто підіймає рід на рід І племена на племена? Чий бог—це торг, чий храм —війна? (Рильський, II, 1960, 153); Підняла [Параска] на мене всю громаду (Н.-Лев, II, 1956, 17); Вже не задовольняли [Довбуша] окремі напади на панські палаци, фільварки. Хотілося підняти на багатіїв цілі села (Гжицький, Опришки, 1962, 223).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Начинать какие-н. действия в ответ на что-н., реагируя на что-н. Куди було не приїде [о. Хведір] в гості, вже було наймити, погоничі надворі піднімають регіт (Н.-Лев, І, 1956, 116); Гармати грають. Реве пожежа, кровця рине, А люди вереск підіймають,Страх їм замовкнуть не дає (Фр, XIII, 1954, 144); Шинкар., розвеселився і жарти підняв... (Вовчок, І, 1955, 245); [Прохор:] Скажена баба! Я її ще й пальцем не торкнув, а вона вже й реви підняла!.. (Кроп, III, 1959, 161); [Остюк:] Вони [вороги] підняли стрілянину, але в повітря, бо боялись, що свого полковника уб'ють (Корн, II, 1955, 107).
				Идущий, едущий; ходящий, шагающий; бегущий, бегающий; блуждающий, бродящий; ползущий, скользящий, едущий.
гл	поднять		Д	Поднять лошадь в меть, заставить скакать.
				Устремляющий(ся), направляющий(ся), распространяющий(ся); источающий(ся), истекающий, текущий, текучий, сыпучий; плывущий, летящий.
	подняться		см	подняться, 1. О массах, потоках, струях, частицах текучего (сыпучего) вещества (материи): истечь, исторгнуться, извергнуться вверх, наверх, наружу, распространиться, покрыть, охватить кого-, что-л., пространство, поверхность чего-л. 1) О воде (жидкости): а) истечь, вытечь (из недр, нутра чего-л.) наверх, наружу; б) подняться в уровне, разлиться, распространиться. 2) Об огне (о пламени, о лучах солнца, частицах света, огня): изойти, источиться (из недр, нутра чего-л., из полости, вместилища), устремиться вверх, наружу, вширь (потоками, струями, космами, языками пламени, пучками искр), распространиться. 3) О заре: вспыхнуть, загореться, разгореться, разлиться, распространиться вверх, вширь. См. подняться (покрыть) 4СК03d. 4) О жаре, о тепле: изойти, источиться кверху, распространиться. См. подняться (охватить) 4СК03e. 2. Вознестись, устремиться вверх, распространиться: 1) а) о летучем веществе (материи); о ветре, духе, дыхании; о дыме, паре, тумане и т.п.; б) о мелких частицах песка, пыли; в) о лёгких, летучих частях растений (семенах, лепестках, листьях и т.п.). 2) устремившись вверх, рассеяться; открыть, сделать видимым окружающее пространство (о тумане, мгле и т.п.). См. подняться (открыть) 4SK01a. 2. Переместиться вверх, наверх, выше (о живых существах, телах, предметах, двигающихся в водной, воздушной стихии) 1) Всплыть, взлететь вверх, выше, на поверхность чего-л. а) о птицах, о насекомых: взлететь, вознестись, устремиться вверх, в небо, вгору; б) о водных животных, рыбах, телах, предметах: всплыть на поверхность воды. 2) Переместиться (проплыть) вверх по реке, к истоку, против течения. 3. Прийти в интенсивное, бурное движение; стать беспокойным, ненастным; смешаться, смутиться, взволноваться (о природных стихиях, массах). См. подняться 1 (стать бурным, ненастным) 2СБ00c.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Переправить вверх по реке. А съ турскими людьми, по прежнему государеву указу, задоровъ не чинили, и пословъ царского величества и турскихъ, какъ изъ Царя-Города придутъ, на Донъ приняли... и до Воронежа ихъ подняли и провели. Дон. д. II, 760. 1646 г. В пороге судно подняли дали дватцат<ь> алтын. Кн. прих.-расх. Свир. м. N 21, 44. 1657 г. // Подтопить, поднять вверх, на поверхность воды. (1421): На весну бысть вода велика и силна зѣло, наполнишася источницы воднии и озера; а в Новѣгородѣ много города подняло, и Псковъскии дворъ подняло весь, и мостъ Волхово снесе. Псков, лет. I, 34. Нѣкоторая ина болшая волна, припадши поднесла и подняла корабль на себѣ. Рим. д., 15. 1688 г.
гл	подниматься		Д	Поднялось волненье. Вода сильно подымается, прибывает. Пыль поднялась по дороге, кто-то едет.
гл	подниматься		Е	1) а) Перемещаться, передвигаться вверх. б) Плыть против течения. в) Распространяться над чем-л. (о дыме, паре и т.п.). 2) а) Взлетать в воздух. в) Взметаться вверх (о пыли, снеге и т.п.).
гл	подниматься		[64]	Выделяться {о слюне). Прогло-ну слюну-то, а у меня опять поднимается. Р.Урал, 1976.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Перемещаться вверх (о дыме, тучах и т.п.).  З-за дубів піднімався дим синім пасмом (Н.-Лев, III, 1956, 341); Якщо дим з димарів піднімається прямо вгору, то можна чекати ясної, безвітряної погоди (Фіз. геогр, 5, 1956, 95); // Подниматься и перемещаться в воздухе (о пыли, пыльных вихрях и т.п.). Вітер затих, курява піднімалася високо вгору... (Мирний, І, 1954, 292); Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (Довлі, І, 1958, 198); // Двигаться, достигая нового уровня, расширяя объем и т.п. Груди дишуть легко, піднімаються високо (Н.-Лев, II, 1956, 398); Важко дихає шкапина і вже хитається.. Боки бистро підіймаються й блищать від поту (Хотк, І, 1966, 129); Так ходять вони [груди], коли чоловікові немає чим дихати: то піднімуться високо угору, постоять, похитаються і з тихим гуркотом опускаються наниз (Мирний, III, 1954, 279).
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Повышаться (об уровне воды в водоёме). — Вітер обернувся, товаришу командарм... Вода піднімається, заливає броди! (Гончар, II, 1959, 426); Він підвівсь і глянув на річку. Води ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Гр, І, 1963, 416); Далі — бездоріжжя... Дожидання, Коли ріка підійметься бурхлива, І подорож по хвилях на плоті — / ще холодне над-весняне сонце... (Рильський, III, 1961, 39); Після спо-рудокення Каховської гідроелектростанції підійметься вода в Дніпрі, в його притоках (Рад. Укр, 28.ІХ 1950, 2); // Перемещаясь вверх, достигая другого уровня; увеличиваться. На землі є чимало гір, що ростуть і дотепер. Гімалаї, Тянь-Шань, Памір,— «живі» гори. Вони все ще підіймаються (Наука., 10, 1965, 9); На припічку Устина побачила замішене тісто, придавила двома пальцями, а воно зразу ж піднялося, як пух,— буде гарний хліб (Чорн, Потік., 1956, 10); Скидові гори утворилися в таких місцях рівнини, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, а інші опустились (Фіз. геогр, 5, 1956, 104); // Разгораясь, простирать пламя вверх. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо (Тют, Вир, 1964, 354); Я чую, що тріщить гніт, і бачу, як блимає світло — то підіймається, то падає (Коцюб, І, 1955, 416); Знову полум'я піднялося, світ осіяв усю хату (Мирний, III, 1954,12); Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар (Гончар, III, 1959, 78).
гл	поднимать		Е	1) Заставлять взлететь. 2) Взметать вверх (пыль, снег и т.п.).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Перемещать что-н. вверх (о силе ветра, воздуха и т.п.). Піднімає його [попіл] вгору широка огняна хвиля й, залопотавши, несе високо-високо... (Мирний, І, 1949, 309); Антін зняв з голови свій старий потертий капелюх і притиснув його до грудей. Вітер піднімає йому пасма сивого волосся (Чорн, Визволення, 1949, 113); Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Шевч, І, 1963, 3); Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори, до білих хмар, що низько повисли над землею (Коцюб, І, 1955, 31); Череда звернула з толоки па шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву (Н.-Лев, І, 1956, 71); // Разгораясь, распространяться вверх (о пламени). Часом оце серед ночі в одному закутку містечка схопиться полум'я й покотиться од кінця до кінця, піднімаючи червоні язики до самого неба (Н.-Лев, І, 1950, 50).
				Бьющий(ся), ударяющий(ся); тыкающий(ся), втыкающий(ся), колющий(ся), пронзающий.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	На копьи подняти кого-л. — убить, подняв на копья. Говорили на кружале, что самих стрельцов так жа рубить и на копьи поднять, как бояр рубили. Зап. прик. людей, 452. XVII в.
гл	поднять		Д	Поднять на кого руки, посягнуть на побои, на убийство. Как ты на такое дело руки поднял! как рука не дрогнула. Поднять на себя руки, наложить, посягнуть на жизнь свою, на самоубийство.
				Дерущий, раз(вы, от)дирающий(ся); скребущий(ся), царапающий(ся), рвущий(ся), режущий.
гл	поднимать		Д	Подымать новину, пахать сабаном, плугом задерневшую землю. Поднять ниву, новг.-черн. выкосить, скосить.
гл	поднимать		Е	Обрабатывать, вспахивать почву впервые или после большого перерыва.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Вспахивать землю впервые или после большого перерыва. Пар піднімає [сип] тракторами Для світлої озимини (Перв, II, 1958, 40); Герої нашого часу приборкують сили космосу й атома, сіють хліб і топлять метал, підіймають цілину і підкоряють Антарктиду (Літ. Укр, ЗОЛУ 1963, 1).
				Существующий, сущий, природный, естественный, живущий, живой; плотный, плодный, растительный (съестной, съедобный).
гл	подняться		[64]	Подняться жить. Стать зажиточным, начать хорошо жить. Беломор., 1929.
				(Множественный) размножающийся, родящий(ся), плодящий(ся); плодородный (урожайный).
гл	подняться		[64]	Уродиться, вырасти (о растениях). У нас было сухо-сухо лето, хлеб было не поднялся. Пинеж. Арх., 1960.
гл	подниматься		[64]	Находиться в состоянии течки (о корове, свинье); стремиться к случке. Свинью кормишь-кормишь, вот уж резать — поднялась, — давай кряха! Ряз. Ряз., 1960-1063.Смол.
гл	поднимать		Д	Земля на севере подымает одно только жито (ячмень), иной хлеб не родится.
гл	поднимать		[64]	Родить, плодоносить (о земле). Сроду не сеяли два и тем более три хлеба, потому что земля не поднимает. Р.Урал. 1976.
				Растящий (выращивающий); растущий (вырастающий, развивающийся); созревающий, зрелый (в самой поре, годный); совершившийся, достигший полноты развития.
гл	поднять		Д	Новг. воспитать, вскормить, взрастить. Я подымал их маленьких, а потом отделил.
гл	подниматься		[64]	Становиться больше ростом. Братск. Иркут., 1957. Леночка, она уже больше не поднимется, так будет такой кочарочкой. Р.Урал. Ряз. * На взросте подняться. Подрасти (о подростке). Р.Урал, 1976. *Подниматься на возраст. Взрослеть, становиться взрослым. Сыночки-то мои подниматься стали на возраст. Омск., 1971,
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Расти, вытягиваться (о растениях). Ще потепліша, і будуть вкриваться листом зеленим луги; З чистої річки почнуть підійматься Темні пучечки куги (Щог, Поезії, 1958, 88); Було зовсім затишно і ніщо не нагадувало Сагайді про війну. Кудкудакали кури.. Підіймалася в парниках розсада... (Гончар, III, 1959, 318); Все вище і вище підіймались в ясну блакить пружні верхів'я [яворіві (Цюпа, Три явори, 1958, 3); Згодом піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Збап, Єдина, 1959, 19); В дикому стані рослина кофе досягає триметрової висоти, однак на плантаціях їй дають змогу піднятися вгору тільки на 2—2,5 метра (Веч. Київ, 18.ХІ 1967, 4); // преим. сов. Вырасти, стать више, взрослее (о ребёнке, подростке). Марія в наймичках росла. Рідня була. Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала... (Шевч, II, 1963, 354); Діти на селі — поміч. Піднялись трохи хлопці,— треба їх до діла призвичаїти (Мирний, І, 1949, 210).
гл	подниматься		Е	Вырастать, становиться взрослым, самостоятельным.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Підніматися (підійматися, піднятися, підійнятися) на ноги: вырастать, взрослеть, достигая определённого возраста. Ото під таким доглядом і ріс Пилинко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Мирний, IV, 1955, 297); Ще тільки на ноги піднявся, до підпарубочого дійшов, а вже видно було, що з нього буде чоловік (Кв.-Осн, II, 1956, 398).
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Способствовать росту растения. Посіяли кукурудзу.. Ясний травень підняв її до пояса, викохав на поживному грунті (Оров, Зел. повінь, 1961, 19); // Направлять вверх свои побеги, ствол и т.п. (о растениях). Кукурудза підіймала гостре листя, що пообвисало аж на землю (Руд, Остання шабля, 1959, 438); Ніхто, видно, і не сидів [під липою], бо висока і густа трава не була столочена, а стояла рівно, піднявши угору свої гострі листочки (Мирний, IV, 1955, 141); Сад старого коваля застиг у чорному мовчанні, піднявши в беззоряне небо своє обгоріле віття (Жур, Вечір., 1958, 283).
				Съестной, съедобный, питательный, целительный; питающий(ся), кормящий(ся), напитывающий(ся), подпитывающий(ся); поглощающий, вбирающий в себя.
гл	поднять		Д	Новг. воспитать, вскормить, взрастить.
гл	поднять		[64]	Поднести, предложить съесть, выпить. Одну рюмку сам выпил, другую соседу поднял. Петрозав. Олон., 1885-1898.
гл	поднимать		Е	Придавать силы, бодрости; укреплять.
				Управляющийся, хозяйствующий, хозяйственный; крестьянский, земледельческий; создающий, делающий, работающий; работящий, хлопотливый, заботливый.
гл	поднять		Д	Новг. воспитать, вскормить, взрастить.
гл	поднимать		Д	Поправить упавшие дела, пособить в расстройстве, в нужде.
гл	поднимать		Д	Подымать новину, пахать сабаном, плугом задерневшую землю. Поднять ниву, новг.-черн. выкосить, скосить. В год подыму, год держу, через год домой унесу? подъем новины и жатва.
гл	подымать		Д	А и рыбою подымать праздник игумену, стар. должен встречать, провожать, обязан чествовать. Он весь подряд на себя подымает, берет, берется за него.
гл	поднимать		Е	Обрабатывать, вспахивать почву впервые или после большого перерыва.
гл	поднимать		[64]	Поднимать, несов, поднять, сов. Брать на себя заботу, хлопоты о чём-л., отвечать за что-л. Даль. Арх., 1867. * Поднимать свадьбу. Принимать на себя свадебные расходы. Поднимай свадьбу сам, а у нас поднимать нечем, как хошь. Арх., 1885. * Поднимать (поднять) ужины. Запасать съестные припасы на время морского промысла (не менее чем на полтора месяца). Если набирающий уженников хозяин говорит, что он поднял 23 ужины, то это аначит, что он набрал 22 уженника, а 23-я ужна для него." Арх., Подвысоцкий, 1885.
гл	поднимать		[64]	Изготовлять прядением. Коль-ко ниток поднимали на рукавицы, на носки, на вязанки. Пинеж. АрХ., 1972.
гл	поднимать		[64]	Вылавливать (рыбу). Корюшка-то пропаща рыба, ее как ни поднимут, так мертва сразу делается. Медвежьегор. КАССР, 1970.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Вспахивать землю впервые или после большого перерыва. Пар піднімає [сип] тракторами Для світлої озимини (Перв, II, 1958, 40); Герої нашого часу приборкують сили космосу й атома, сіють хліб і топлять метал, підіймають цілину і підкоряють Антарктиду (Літ. Укр, ЗОЛУ 1963, 1).
				Ищущий, собирающий; хватающий(-ся, охватывающий), берущий(-ся), удерживающий(-ся, содержащий); тянущий(ся), стягивающий(ся); сохраняющий(ся), запасающий(ся); получающий, у(при)сваивающий(ся); (завладевающий) владеющий, обладающий, имеющий(ся); имущественный, богатый.
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Взять, поднять, подобрать что-л. (с земли, пола и т.д.). И на ину нощъ един бѣсъ... чотки из рукъ моих вышибъ и исчезе. Аз же, поднявъ чотки, паки начал м(о)л(и)твы говорите. (Ав. ЖД Пустоз. сб.1, 71. 1675 г. Образ прстыя бдцы сыскан и поднят за селом Великим за гсдрвым лугомъ в кустах можжевеловых обвит рубашкою да портками. Αρχ. Толстого, N 150, ест. 32. 1696 г. Пратапопъ... принесъ ка мнѣ писмо, сказалъ: то писмо поднялъ сторажъ Благовещенской на папертѣ. Петр, I, 857. 1701 г
гл	подниматься		Д	Поднимемся ли мы с этим молоком? яросл. станет ли его, обойдемся ли.
гл	подниматься		[64]	Подниматься с чем-л. Иметь в достаточном количестве что-л. Поднимемся ли мы с зтим молоком? Кинеш. Костром., 1946., Яросл.
гл	подниматься		Е	Поправлять, улучшать свое материальное положение.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Підніматися (підійматися, піднятися, підійнятися) на ноги: становиться богатым, влиятельным. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Мирний, IV, 1955, 169); Спомігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Кв.-Осп, II, 1956, 414).
гл	поднимать		Е	1) Нагнувшись, брать (с земли, с полу и т.п.). 2) Беря, удерживать на весу (что-л. тяжелое).
гл	поднимать		[64]	Поднимать (поднять) ужины. Запасать съестные припасы на время морского промысла (не менее чем на полтора месяца). Если набирающий уженников хозяин говорит, что он поднял 23 ужины, то это аначит, что он набрал 22 уженника, а 23-я ужна для него." Арх., Подвысоцкий, 1885.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Пiднiмати, пiдiймати, несов., пiдняти, пiдiйняти, сов. Наклонившись, поднимать что-н. с земли, с пола, снизу и т.п. — Ні, спасибі, я наївся,— тихо відповів мош-Діма, піднімаючи з долівки перекинутого глечика (Коцюб, І, 1955, 187); Вбитий у потилицю офіцерською кулею, він тихо падає. А офіцер піднімає його гвинтівку — і вперед! (Довж, І, 1958, 37); Рука знесилено падає, обручка котиться додолу. [Д. Жуан (підіймає обручку і надівав знов па руку Долорес):] Пі, ніколи я не візьму її (Л. Укр, III, 1952, 373); Я б зірвала той горішок — Не достану тільки; А він візьме та й підійме Дівчину до гілки (Щог, Поезії, 1958, 133); Крайній [селянин] підвівся, покректав, підняв з землі шапку (Мирний, І, 1949, 188); // Перемещать, снизу вверх, вытягивая из воды, с глубины и т.п. Дід., вскакує в човен і навстоячки їде до затоплених ятерів. Він бережно підіймає з глибини озера виплетену з дубців посудину (Стельмах, І, 1962, 424); Матроси підняли якір (Трубл, Мандр, 1938, 174).
				Управляющий, упорядочивающий; властвующий, правящий; выполняющий административные функции; (строгий, стройный) упорядоченный, организованный (связанный правилами, условностями)
гл	подняти	русск.-цслав.	[198]	Возвысить, возвеличить.
гл	подниматься		Е	Достигать более высокого общественного положения.
гл	подниматься		[64]	Начинать организовываться, образовываться. Семнадцать лет я у свекрови жила, потом перешла я, своя семья поднялась. Братск. Иркут., 1957. Мы в тот год сюды заехали, когда колхозы еще токо поднималися. Пудож, КАССР.
гл	поднимать		Д	Кашу подымать, симб. делать ссыпчины, складчину на сироту, в день крестин, коли родительница умерла.
гл	поднимать		[64]	Поднимать, несов, поднять, сов. Брать на себя заботу, хлопоты о чём-л., отвечать за что-л. Даль. Арх., 1867. * Поднимать свадьбу. Принимать иа себя свадебные расходы. Поднимай свадьбу сам, а у нас поднимать нечем, как хошь. Арх., 1885. * Поднимать (поднять) ужины. Запасать съестные припасы на время морского промысла (не менее чем на полтора месяца). Если набирающий уженников хозяин говорит, что он поднял 23 ужины, то это аначит, что он набрал 22 уженника, а 23-я ужна для него." Арх., Подвысоцкий, 1885.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Создавая благоприятные условия или улучшая их, способствовать развитию, расцвету чего-н. У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Мирний, V, 1955, 362); // Налаживать, улучшать что-н. пребывающее в в упадке, запустении. Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо грунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Коцюба, Нові береги, 1959, 363); [Макар:] Скоро нашу «Зорю» [шахту] піднімемо, згадаю молодість, три дні гулятиму (Корн, II, 1955, 134).
				Существующий в социальной среде, сложившийся; (правильный) соответствующий обычаям, традициям; общий, общественный.
гл	поднять		[64]	Поднести, предложить съесть, выпить. Одну рюмку сам выпил, другую соседу поднял. Петрозав. Олон., 1885-1898.
гл	поднимать		Д	Кашу подымать, симб. делать ссыпчины, складчину на сироту, в день крестин, коли родительница умерла.
гл	подымать		Д	Встречать, провожать, чествовать.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) келих (келех, кухоль, чарку і т. ін.) за кого — що — предлагать выпить, провозглашать тост. В день, коли славний народ України Свому комсомолу справля іменини,— Я теж над простором святкового столу Бокал підіймаю за цвіт комсомолу! (С. Ол, Вибр, 1959, 27); Піднімем келехи! За все, що пережито, За наші лози, яблуні і жито, За нашу дружбу вип'ємо вина! (Дмит, Вітчизна, 1948, 125);—Високоповажане добродійство! Прошу підняти келехи за вельмишановного Олександра Максимовича (Стельмах, І, 1962, 332).
				Обучающий(ся), обученный; воспитывающий, воспитательный, воспитанный; настраивающий(ся) на что-л., подвигающий, склоняющий(ся) к определённым действиям; содействующий, помогающий, способствующий, посредствующий
гл	поднять		Д	Новг. воспитать, вскормить, взрастить.
гл	поднимать		Е	1) Помогать встать кому-л. 2) Заставлять тронуться с места с какой-л. целью; побуждать приняться за что-л. 3) Воодушевляя, побуждать к активным действиям. 4) Делать кого-л. более уважаемым, почитаемым; возвышать в общественном мнении.
гл	поднимать		[64]	Перенимать, усваивать. Я у тети Любы красоту поднимала. Р.Урал, 1943.
гл	пiднiмати	укр.	[200]	Заставлять, вынуждать кого-н. вставать, подниматься. // Будить кого-н., вынуждать вставать.
				Человеческий, человечный; свойственный человеку, личности, члену общества.
гл	подниматься		Е	Обретать более высокий моральный облик, становиться лучше.
				Обязывающий(ся), обязанный, обязательный, должный; долговой, стоимостной, денежный; торгующий, торговый.
гл	подниматься		Д	Сало поднялось, вздорожало.
гл	подниматься		Е	Повышаться в стоимости, в ценности.
гл	подниматься		[64]	Повышаться в цене, дорожать. Даль. На Ветлужском рынке продавщица ему говорит: седни мясо поднялось, а яйца опустились. Костром., 1937.
гл	пiднiматися	укр.	[200]	Повышаться, вырастать (о ценах). Народ сумує і не зна, що робити; тільки й чути, що є хліб у Курській та у Орловській губернії, та й то ціна на нього усюди піднімається (Кв.-Осн, II, 1956, 130); Хлібні ціни, які невпинно зростали з початку світової війни, різко впали, а майже знецінені промислові продукти швидко почали підніматися в ціпі (КПУ в резол, і рішен., 1958, 216); // Увеличиваться в стоимости.
гл	поднимать		Д	Брать на себя что или отвечать за что собою. Он тягла не подымет, некем взяться, клади на него полтягла. А что будет миру от его Богдановой грубости учинится, и ему Богдану собою поднимати, стар.
гл	поднимать		Д	Цену подымешь, не расторгуешься; цену опустишь, проторгуешься.